![](https://img.buzzfeed.com/buzzfeed-static/static/2015-10/6/21/enhanced/webdr09/enhanced-29543-1444182501-1.png)
Багато хто з нас дивився в юності серіал "Gossip Girl" , надихався героями, їх образами та стилем в одязі. Більш пильні глядачі помітили цікаву картину у прихожій сім'ї Ван дер Вудсен, яка завжди впадала у вічі та перебирала на себе акцент у кадрі. Та мало хто знає, що це не просто вказівник до одного з бутіків відомого бренду Prada, а елемент однієї з найвідоміших інсталяцій художників Майкла Елмгріна та Інгара Драгсета.
Данець Майкл
Елмгрін (1961) і норвежець Інгар Драгсет (1969) – достатньо
відомий в світі творчий дует, створений в Скандинавії в 1995 році. Художники
створили велику кількість спільних інсталяцій і різноманітних об'єктів, в
число яких входять такі серії робіт і персональних виставок, як Please, keep quiet!(2003), Trying To Remember What We Once Wanted To Forget (2009) і Powerless Structures (1997 – до сьогодні).
Основний акцент в
своїх роботах художники роблять на соціальні
структури та їх недосконалість: здавна взаємовідносини людей є одною з основних «мішеней»
всіх видів мистецтва, і піонерами
в даній області їх, звісно,
не назвеш. Однак є в роботах Елмгріна і
Драгсета те, що сильно виділяє
їх з числа безкінечних художників, стурбованих проблемами сучасного суспільства.
Цікавим
є те, що в спільних витворах навряд чи знайдеться
хоч один, який не поєднував би в собі дизайнерські та архітектурні
елементи: більшість
створених художниками інсталяцій або являють собою доповнені деталями реді-мейд,
або є зруйнованими кімнатами,
офісами, тюремними камерами та іншими «просторовими» об’єктами.
Більшість інсталяцій
тандему здаються на перший погляд
серйозними і навіть
песимістичними,
однак Елмгрін і
Драгсет насправді – дуже дотепні хлопці,
готові пожартувати над будь-чим. На думку багатьох критиків, найяскравішим прикладом такої «іронічної»
роботи є «Бутік Prada Marfa», розташований посеред пустелі в Техасі, де
крім придорожних забігайлівок і
хостелів нічого побудовано
не було.
Розташований він вздовж хайвею
№ 90.
Зведення цієї цегляної будівлі,
15 на 25 футів, частково було
профінансовано Фондом Прада (Prada Foundation). «Відкриття» бутіка відбулось
1 жовтня 2005 року. Художники припускали,
що він не проживе більше трьох
місяців і буде розгромлений
вандалами, але їх прогнози
виявились помилковими. Будівля стоїть
до сьогодні, і вечорами в ній запалюється світло, яке працює на сонячних
батарейках. Чому Елмгрін і
Драгсет вирішили звести своє творіння в цьому дивному місці? Недалеко від
бутіка знаходиться маленьке
містечко Марфа, населення якого не перевищує двох тисяч людей.
Це найзвичайнісіньке
провінційне місто штату Техас, загублене десь
в пустелі. А ось фірма “Prada” – це один з найдорожчих
світових
брендів. Магазини, які продають одяг цієї марки, знаходяться в
Нью-Йорку, Парижі, Лондоні та інших великих містах
США та Європи. Далеко не кожен
може собі дозволити
таку покупку. Але навіщо піарщикам “Prada” знадобилось робити спільний
проект з, відверто кажучи не найвідомішими діячами культури, запитаєте ви. В подібному союзі нема нічого дивного
– торгові марки, будинки моди,
автомобільні та продуктові компанії досить
часто створюють спільні проекти з
художниками, галереями і фондами на взаємовигідних умовах:
художникам – меценатство, меценату – реклама.